Як наука змінює світ

≈ 14 хв читанняДодано 05.11.2026

Урок 1. Тема: Як наука змінює світ. Природничі науки

Інтегрований курс «Пізнаємо природу», 5 клас (НУШ). Розділ «Пізнаємо світ науки», тема «Знайомство з наукою» (модельна програма Д. Біди, Т. Гільберг, Я. Колісник). За програмою Т. Коршевнюк — тема «Вчимося досліджувати природу», підручник Т. Коршевнюк, О. Ярошенко, §3 «Що таке наука та хто її творці».

Очікувані результати

Наприкінці уроку учні й учениці:

  • знають, що таке наука, які науки називають природничими і що вивчає кожна з них; відрізняють науковий факт від думки, відкриття від винаходу;
  • уміють добирати приклади наукових фактів, складати ментальну карту «Природничі науки», проводити просте спостереження за інструкцією і записувати результат у таблицю, шукати інформацію про вченого у двох джерелах;
  • усвідомлюють, що звичні речі в їхньому житті — результат праці конкретних людей, зокрема українських учених, і що до чужих відомостей в есе чи повідомленні треба додавати посилання на джерело.

Ключові компетентності: природознавча (науковий спосіб пізнання), інформаційно-комунікаційна (пошук і перевірка інформації), громадянська та соціальна (робота в групах), культурна (шана до національної наукової спадщини).

Наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток» (природа як учитель інженерів, а не лише джерело ресурсів), «Підприємливість і фінансова грамотність» (як спостереження перетворюється на винахід і патент).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань із дослідницькою діяльністю.

Основні поняття: наука, природничі науки, науковий термін, науковий факт, відкриття, винахід, біоніка («патенти природи»).

Обладнання: для кожної пари — свіжий зовнішній листок білокачанної капусти з сизуватим нальотом, аркуш звичайного паперу для принтера, пластикова піпетка або чайна ложка, склянка з водою, лупа, паперова серветка; щіпка крейдяного пилу. Для кожної групи — 2–3 сухі кошики лопуха (реп’яхи), шматок застібки-липучки, аркуш А4 для ментальної карти, кольорові олівці. Для вчителя — картки з назвами наук, картки з фактами для груп (див. нижче), портрети вчених або слайди.

Хронометраж: організаційний момент — 1 хв; актуалізація — 3 хв; мотивація — 3 хв; вивчення нового матеріалу — 30 хв; перевірка і закріплення — 4 хв; рефлексія — 2 хв; домашнє завдання — 2 хв.

Порада щодо планування: урок насичений. Якщо за вашим календарним планом на тему відведено два уроки (наприклад, «Природничі науки» і «Наукові відкриття та винаходи»), частини 4–5 етапу IV перенесіть на другий урок і дайте дослідам більше часу. Дослід із капустою перевірте напередодні на тій самій капусті, яку принесете в клас.

Хід уроку

I. Організаційний момент (1 хв)

Учитель вітає клас і повідомляє, що сьогодні учні працюватимуть у парах із живим матеріалом. На партах — капустяний листок і реп’ях. Просить поки нічого не торкатися: «Ці речі нам ще знадобляться. Дотерпіть до досліду».

II. Актуалізація опорних знань (3 хв)

Фронтальна бесіда. Учні пригадують, що знають із курсу «Я досліджую світ».

  1. Що таке природа? (Усе, що нас оточує і не створене руками людини: повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини.)
  2. Наведіть приклади тіл живої і неживої природи. (Береза, горобець, гриб; камінь, хмара, крапля роси.)
  3. Як ви дізнавалися про природу в початковій школі? (Спостерігали, міряли, ставили досліди, читали книжки, дивилися відео.)
  4. Хто такі вчені? (Люди, які шукають нові знання і перевіряють їх.)
  5. Чи може п’ятикласник бути дослідником? (Так, якщо ставить запитання і перевіряє відповідь.)

III. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)

Учитель пропонує гру «Ранок без науки».

— Уявіть, що завтра ви прокинулися у світі, де ніхто нічого не відкрив і не винайшов. Будильник не дзвонить. Що ще зникне з вашого ранку?

(Світло в кімнаті, холодильник, кран із водою, мило, телефон, автобус, ліки в аптечці, навіть шкільний рюкзак на липучці.)

— А що з цього списку залишиться?

(Сонце, повітря, вода в річці, дерева, птахи.)

— Отже, природа була до людини, а все інше люди створили, коли почали розуміти, як улаштована природа. Пошук такого розуміння й називають наукою. Сьогодні з’ясуємо, які бувають природничі науки і як вони змінюють наше життя.

Оголошення теми. План на дошці:

  1. Що таке наука.
  2. Природничі науки та зв’язки між ними.
  3. Наукові терміни і наукові факти.
  4. «Патенти природи».
  5. Відкриття і винаходи. Учені, які змінили світ.

IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)

1. Що таке наука (2 хв)

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Наука — це діяльність людини, спрямована на здобуття нових знань про світ. Науковець не просто знає багато, він ставить запитання, шукає відповідь, перевіряє її і ділиться результатом з іншими. Наукове знання можна перевірити: інша людина, повторивши дослід, отримає той самий результат.

— Чим наукове знання відрізняється від прикмети «ластівки низько літають — до дощу»?

(Прикмету передають з уст в уста, а наукове знання перевіряють. Хоча й прикмету можна перевірити: поспостерігати за ластівками і за погодою.)

Учитель зауважує: саме так чимало народних спостережень ставало початком наукових досліджень.

2. Природничі науки (5 хв). Ментальна карта

Природничими називають науки, які вивчають природу. Учитель вивішує на дошці картки й коротко пояснює кожну:

  • фізика — вивчає рух тіл, світло, звук, тепло, електрику, будову речовини;
  • хімія — вивчає речовини, їхні властивості й перетворення одних речовин на інші;
  • біологія — вивчає живі організми: рослини, тварин, гриби, бактерії, людину;
  • географія — вивчає Землю, її поверхню, води, клімат, населення і господарство;
  • астрономія — вивчає небесні тіла: Сонце, Місяць, планети, зорі, Всесвіт;
  • екологія — вивчає зв’язки живих організмів між собою і з довкіллям.

Робота в групах. Кожна група в центрі аркуша пише «Природничі науки», від центру малює шість гілок, на кожній — назву науки, умовний значок і одне запитання, на яке ця наука відповідає. Наприклад: хімія — колба — «Чому залізо іржавіє?»; астрономія — зоря — «Чому Місяць змінює форму?».

Потім учитель ставить завдання на зв’язки між науками:

— Дощ пройшов над полем, і пшениця виросла вищою. Які науки потрібні, щоб пояснити цю подію повністю?

(Географія — звідки прийшла хмара; фізика — чому вода випадає краплями; хімія — які речовини розчинилися у воді; біологія — як рослина п’є воду; екологія — як урожай вплинув на птахів і мишей у полі.)

Учні з’єднують на своїй карті гілки стрілками. Висновок: природа одна, а науки ділять її на частини лише для зручності вивчення.

3. Наукові терміни і наукові факти (6 хв). Робота в групах

Науковий термін — слово або словосполучення, яке точно називає поняття певної науки: «молекула», «фотосинтез», «орбіта». У межах своєї науки термін має одне значення, тому вчені з різних країн розуміють одне одного.

Науковий факт — твердження, перевірене спостереженням або вимірюванням, яке може повторити будь-хто. «Вода кипить за температури 100 °C за нормального атмосферного тиску» — факт. «Найкрасивіша квітка — троянда» — думка.

Клас поділено на шість груп. Кожна отримує тему: 1) тварини; 2) рослини; 3) організм людини; 4) вода; 5) повітря; 6) ґрунт. Завдання: за 3 хвилини записати два наукові факти на свою тему і один «хибний факт» (думку або помилку). Сусідня група має знайти, що з трьох тверджень не є науковим фактом.

Орієнтовні відповіді для вчителя:

ГрупаНаукові фактиПриклад «хибного факту»
ТвариниКажани в темряві знаходять дорогу за відлунням власних звуків. Ссавці вигодовують малят молоком.Чорний кіт, що перебіг дорогу, — на невдачу.
РослиниНа світлі зелені рослини виділяють кисень. Корінь убирає з ґрунту воду з розчиненими речовинами.Кактус біля комп’ютера захищає від випромінювання.
ЛюдинаСкелет дорослої людини має 206 кісток. Серце дорослого в спокої скорочується приблизно 60–80 разів за хвилину.Людина використовує лише десяту частину мозку.
ВодаЧиста вода замерзає за 0 °C. Лід легший за воду такого самого об’єму, тому плаває на поверхні.Талий сніг найкорисніший для пиття.
ПовітряПовітря — суміш газів, приблизно 78 % у ньому становить азот, 21 % — кисень. Тепле повітря піднімається вгору.Свіже повітря — це холодне повітря.
ҐрунтРодючість ґрунту залежить від вмісту перегною (гумусу). Дощові черв’яки розпушують ґрунт.Пісок родючіший за чорнозем.

Нові терміни (ехолокація, перегній, азот) учні записують у словничок наукових термінів — окрему сторінку в кінці зошита, яку вестимуть увесь рік.

4. «Патенти природи» (10 хв). Дослідження в парах

Учитель розповідає: патент — це документ, який засвідчує права винахідника на його винахід. Природа своїх «винаходів» не патентує, але інженери охоче в неї вчаться. Наука, яка переносить «конструкції» живих організмів у техніку, називається біонікою.

Приклади:

  • Швейцарський інженер Жорж де Местраль 1941 року повернувся з прогулянки з собакою і довго знімав з одягу реп’яхи. Він роздивився їх під мікроскопом, побачив крихітні гачки і згодом створив застібку-липучку. Американський патент на неї видано 1955 року.
  • Японський швидкісний потяг на великій швидкості вилітав із тунелю з гучним хлопком, схожим на постріл. Інженер Ейдзі Накацу, який захоплювався птахами, згадав, як рибалочка пірнає у воду майже без бризок. Ніс потяга видовжили за формою дзьоба цього птаха — потяг став тихішим і почав витрачати менше електроенергії.
  • Краплі води скочуються з листка лотоса й забирають пил. Ботанік Вільгельм Бартлотт з’ясував, що причина — восковий наліт і найдрібніші горбики на поверхні листка. Так з’явилися фарби й покриття, які очищує дощ.
  • Кажани орієнтуються за відлунням звуків, яких людина не чує. Ехолоти на кораблях працюють за тим самим принципом, хоча їх винайшли раніше, ніж учені розгадали секрет кажанів. А от ультразвукову тростину для незрячих людей британські інженери створили саме за зразком кажана.

Інструкція з безпеки (учитель читає вголос перед дослідом):

  • Починайте роботу лише за командою вчителя.
  • Не їжте листок і не пийте воду, з якою працюєте.
  • Пролиту воду одразу витріть серветкою, щоб ніхто не послизнувся.
  • Не дмухайте на крейдяний пил і не підносьте його до обличчя.
  • Реп’яхи тримайте над аркушем: гачки чіпляються за волосся й одяг. Якщо маєте алергію на рослини, працюйте з липучкою, а не з реп’яхом.
  • Після роботи помийте руки.

Дослід 1. Чому вода не змочує листок капусти.

  1. Покладіть поруч листок капусти (зовнішнім боком догори) і аркуш паперу.
  2. Капніть піпеткою по дві краплі води на кожен.
  3. Роздивіться краплі збоку і зверху через лупу.
  4. Посипте на листок трохи крейдяного пилу, капніть ще одну краплю і обережно нахиліть листок.
  5. Результати запишіть у таблицю.
Що спостерігалиАркуш паперуЛисток капусти
Форма краплі______
Що сталося з краплею за 1 хвилину______
Що крапля зробила з пилом—___

Очікуваний результат: на папері крапля пласкіша, ніж на капусті, поступово вбирається (на щільному папері для принтера — повільно), і лишається мокра пляма; на листку тримає форму кульки, скочується і збирає пил, залишаючи чисту доріжку. Порада вчителеві: беріть свіжий зовнішній листок — на пом’ятому чи внутрішньому листку воскового нальоту менше, і ефект слабший. Якщо в магазині зовнішні листки обірвані, підійде червонокачанна капуста: у неї сизий наліт часто помітніший.

Дослід 2. Реп’ях і липучка. Учні розглядають через лупу кошик лопуха і дві стрічки липучки, порівнюють їх і відповідають на запитання:

  1. Що ви бачите на кінцях листочків, які вкривають кошик реп’яха? (Тонкі гачки.)
  2. Чим відрізняються дві стрічки липучки? (На одній — жорсткі гачки, на другій — м’які петельки.)
  3. Навіщо рослині гачки? (Щоб чіплятися за шерсть тварин і одяг людей — так плоди з насінням розносяться далеко від материнської рослини.)

Висновок (учні заповнюють пропуски): Інженери вчаться в природи. Застібку-липучку створили, придивившись до ___ (реп’яха). Самоочисні покриття скопіювали з листка ___ (лотоса). Ніс швидкісного потяга повторює форму дзьоба ___ (рибалочки).

5. Відкриття і винаходи. Учені, які змінили світ (7 хв)

Учитель пояснює різницю. Відкриття — це встановлення того, що вже існує в природі, але не було відоме людям: явища, закону, речовини, небесного тіла. Винахід — це створення нового пристрою або способу, якого раніше не існувало.

Клас разом заповнює таблицю: учитель називає подію, клас вирішує — відкриття чи винахід.

ПодіяВідкриття чи винахідЯк змінила життя
Галілео Галілей 1609 року вдосконалив зорову трубу і спрямував її на небо; побачив гори на Місяці, а 1610 року — чотири супутники ЮпітераЗорова труба (телескоп) — винахід, його зробили в Нідерландах 1608 року, Галілей лише вдосконалив; гори на Місяці і супутники Юпітера — відкриття ГалілеяЛюди дізналися, що небесні тіла схожі на Землю, а не досконалі світильники
Олександр Флемінг 1928 року помітив, що пліснява вбиває бактерії довкола себе, — так було відкрито пеніцилінВідкриттяПерші антибіотики врятували мільйони людей від хвороб, які раніше вбивали
Застібка-липучка Жоржа де МестраляВинахідОдяг, взуття, рюкзаки застібаються за секунду
Гелікоптер VS-300 Ігоря Сікорського, перший політ 1939 рокуВинахідГелікоптери рятують людей у горах і на воді, гасять пожежі

Українські вчені. Учитель коротко розповідає про двох-трьох на вибір (портрети на дошці); про решту учні можуть дізнатися вдома (домашнє завдання рівня 2):

  • Володимир Вернадський — природодослідник, перший президент Української академії наук, заснованої 1918 року. Створив учення про біосферу — оболонку Землі, заселену живими організмами.
  • Іван Пулюй — фізик, родом з Тернопільщини. Сконструював газорозрядну лампу, яку назвали його ім’ям. На початку 1896 року, одразу після відкриття Рентгена, отримав чіткі знімки кісток руки людини.
  • Ігор Сікорський — авіаконструктор, народився 1889 року в Києві, навчався в Київському політехнічному інституті. У США створив гелікоптер VS-300 з одним несучим гвинтом і хвостовим. За такою схемою досі будують більшість гелікоптерів.
  • Євген Патон — інженер-мостобудівник, учений у галузі електрозварювання. Міст його імені в Києві, відкритий 1953 року, став першим у світі суцільнозварним автомобільним мостом.
  • Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України. 1997 року на кораблі «Колумбія» проводив у невагомості досліди з рослинами.

— Що об’єднує цих людей?

(Вони були допитливими, наполегливими, не боялися помилок і довго перевіряли свої ідеї.)

V. Перевірка і закріплення (4 хв)

Самостійна робота за варіантами. Відповіді для вчителя — у дужках.

Варіант 1

  1. Яка наука вивчає речовини та їхні перетворення? (Хімія.)
  2. Наука, що вивчає зорі й планети, — це ___. (Астрономія.)
  3. Що з переліченого є науковим фактом: а) зима — найкраща пора року; б) вода замерзає за 0 °C; в) кажани — неприємні тварини? (б.)
  4. Липучка — це відкриття чи винахід? Поясніть. (Винахід: такого пристрою раніше не існувало.)

Варіант 2

  1. Яка наука вивчає живі організми? (Біологія.)
  2. Наука про зв’язки організмів з довкіллям — це ___. (Екологія.)
  3. Що з переліченого є науковим фактом: а) у повітрі найбільше азоту; б) літо краще за осінь; в) троянда — найгарніша квітка? (а.)
  4. Пеніцилін — це відкриття чи винахід? Поясніть. (Відкриття: пліснява виділяла цю речовину ще до того, як її помітили люди.)

Учні обмінюються зошитами із сусідом і перевіряють за відповідями, які вчитель відкриває на дошці.

VI. Підсумки уроку. Рефлексія (2 хв)

Прийом «Три речення». Кожен учень завершує усно або на стікері:

  • «Сьогодні я дізнався / дізналася, що…»
  • «Найбільше мене здивувало…»
  • «Мені ще хочеться з’ясувати…»

Учитель збирає стікери на дошці у дві колонки: «Уже знаємо» і «Хочемо дізнатися». Запитання з другої колонки можна використати на наступних уроках.

Підсумкове запитання класу:

— То як наука змінює світ?

(Вона пояснює, як улаштована природа, а спираючись на ці знання, люди створюють ліки, машини, побутові речі і вчаться берегти довкілля.)

VII. Домашнє завдання (2 хв)

Опрацювати параграф підручника про науку і природничі науки (Біда та ін. — початок розділу «Пізнаємо світ науки»; Коршевнюк, Ярошенко — §3). Доповнити словничок наукових термінів.

Завдання за рівнями (на вибір):

  • Рівень 1. Знайти вдома три речі, створені завдяки науці, і для кожної написати, яка природнича наука допомогла її створити.
  • Рівень 2. Знайти у двох джерелах (підручник, енциклопедія, сайт) відомості про одного українського вченого-природодослідника і скласти про нього розповідь із 5–6 речень. Наприкінці вказати, звідки взято відомості.
  • Рівень 3. Написати есе «Що було б без винаходу…» (обрати один винахід) обсягом пів сторінки. Або знайти ще один «патент природи» і пояснити, яку рослину чи тварину взяли за зразок.

Учитель нагадує: якщо в есе чи розповіді використано чужі слова або відомості, треба вказати джерело — так роблять справжні науковці.

Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено. Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали на сайті.

Ще в розділі «Пізнаємо природу, 5 клас НУШ: конспекти»

  1. Що нас оточує: фізичні тіла
  2. Скільки є речовин