Ще уроки розділуПізнаємо природу, 5 клас НУШ: конспекти
Урок 1. Тема: Як наука змінює світ. Природничі науки
Інтегрований курс «Пізнаємо природу», 5 клас (НУШ). Розділ «Пізнаємо світ науки», тема «Знайомство з наукою» (модельна програма Д. Біди, Т. Гільберг, Я. Колісник). За програмою Т. Коршевнюк — тема «Вчимося досліджувати природу», підручник Т. Коршевнюк, О. Ярошенко, §3 «Що таке наука та хто її творці».
Очікувані результати
Наприкінці уроку учні й учениці:
- знають, що таке наука, які науки називають природничими і що вивчає кожна з них; відрізняють науковий факт від думки, відкриття від винаходу;
- уміють добирати приклади наукових фактів, складати ментальну карту «Природничі науки», проводити просте спостереження за інструкцією і записувати результат у таблицю, шукати інформацію про вченого у двох джерелах;
- усвідомлюють, що звичні речі в їхньому житті — результат праці конкретних людей, зокрема українських учених, і що до чужих відомостей в есе чи повідомленні треба додавати посилання на джерело.
Ключові компетентності: природознавча (науковий спосіб пізнання), інформаційно-комунікаційна (пошук і перевірка інформації), громадянська та соціальна (робота в групах), культурна (шана до національної наукової спадщини).
Наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток» (природа як учитель інженерів, а не лише джерело ресурсів), «Підприємливість і фінансова грамотність» (як спостереження перетворюється на винахід і патент).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань із дослідницькою діяльністю.
Основні поняття: наука, природничі науки, науковий термін, науковий факт, відкриття, винахід, біоніка («патенти природи»).
Обладнання: для кожної пари — свіжий зовнішній листок білокачанної капусти з сизуватим нальотом, аркуш звичайного паперу для принтера, пластикова піпетка або чайна ложка, склянка з водою, лупа, паперова серветка; щіпка крейдяного пилу. Для кожної групи — 2–3 сухі кошики лопуха (реп’яхи), шматок застібки-липучки, аркуш А4 для ментальної карти, кольорові олівці. Для вчителя — картки з назвами наук, картки з фактами для груп (див. нижче), портрети вчених або слайди.
Хронометраж: організаційний момент — 1 хв; актуалізація — 3 хв; мотивація — 3 хв; вивчення нового матеріалу — 30 хв; перевірка і закріплення — 4 хв; рефлексія — 2 хв; домашнє завдання — 2 хв.
Порада щодо планування: урок насичений. Якщо за вашим календарним планом на тему відведено два уроки (наприклад, «Природничі науки» і «Наукові відкриття та винаходи»), частини 4–5 етапу IV перенесіть на другий урок і дайте дослідам більше часу. Дослід із капустою перевірте напередодні на тій самій капусті, яку принесете в клас.
Хід уроку
I. Організаційний момент (1 хв)
Учитель вітає клас і повідомляє, що сьогодні учні працюватимуть у парах із живим матеріалом. На партах — капустяний листок і реп’ях. Просить поки нічого не торкатися: «Ці речі нам ще знадобляться. Дотерпіть до досліду».
II. Актуалізація опорних знань (3 хв)
Фронтальна бесіда. Учні пригадують, що знають із курсу «Я досліджую світ».
- Що таке природа? (Усе, що нас оточує і не створене руками людини: повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини.)
- Наведіть приклади тіл живої і неживої природи. (Береза, горобець, гриб; камінь, хмара, крапля роси.)
- Як ви дізнавалися про природу в початковій школі? (Спостерігали, міряли, ставили досліди, читали книжки, дивилися відео.)
- Хто такі вчені? (Люди, які шукають нові знання і перевіряють їх.)
- Чи може п’ятикласник бути дослідником? (Так, якщо ставить запитання і перевіряє відповідь.)
III. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)
Учитель пропонує гру «Ранок без науки».
— Уявіть, що завтра ви прокинулися у світі, де ніхто нічого не відкрив і не винайшов. Будильник не дзвонить. Що ще зникне з вашого ранку?
(Світло в кімнаті, холодильник, кран із водою, мило, телефон, автобус, ліки в аптечці, навіть шкільний рюкзак на липучці.)
— А що з цього списку залишиться?
(Сонце, повітря, вода в річці, дерева, птахи.)
— Отже, природа була до людини, а все інше люди створили, коли почали розуміти, як улаштована природа. Пошук такого розуміння й називають наукою. Сьогодні з’ясуємо, які бувають природничі науки і як вони змінюють наше життя.
Оголошення теми. План на дошці:
- Що таке наука.
- Природничі науки та зв’язки між ними.
- Наукові терміни і наукові факти.
- «Патенти природи».
- Відкриття і винаходи. Учені, які змінили світ.
IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
1. Що таке наука (2 хв)
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Наука — це діяльність людини, спрямована на здобуття нових знань про світ. Науковець не просто знає багато, він ставить запитання, шукає відповідь, перевіряє її і ділиться результатом з іншими. Наукове знання можна перевірити: інша людина, повторивши дослід, отримає той самий результат.
— Чим наукове знання відрізняється від прикмети «ластівки низько літають — до дощу»?
(Прикмету передають з уст в уста, а наукове знання перевіряють. Хоча й прикмету можна перевірити: поспостерігати за ластівками і за погодою.)
Учитель зауважує: саме так чимало народних спостережень ставало початком наукових досліджень.
2. Природничі науки (5 хв). Ментальна карта
Природничими називають науки, які вивчають природу. Учитель вивішує на дошці картки й коротко пояснює кожну:
- фізика — вивчає рух тіл, світло, звук, тепло, електрику, будову речовини;
- хімія — вивчає речовини, їхні властивості й перетворення одних речовин на інші;
- біологія — вивчає живі організми: рослини, тварин, гриби, бактерії, людину;
- географія — вивчає Землю, її поверхню, води, клімат, населення і господарство;
- астрономія — вивчає небесні тіла: Сонце, Місяць, планети, зорі, Всесвіт;
- екологія — вивчає зв’язки живих організмів між собою і з довкіллям.
Робота в групах. Кожна група в центрі аркуша пише «Природничі науки», від центру малює шість гілок, на кожній — назву науки, умовний значок і одне запитання, на яке ця наука відповідає. Наприклад: хімія — колба — «Чому залізо іржавіє?»; астрономія — зоря — «Чому Місяць змінює форму?».
Потім учитель ставить завдання на зв’язки між науками:
— Дощ пройшов над полем, і пшениця виросла вищою. Які науки потрібні, щоб пояснити цю подію повністю?
(Географія — звідки прийшла хмара; фізика — чому вода випадає краплями; хімія — які речовини розчинилися у воді; біологія — як рослина п’є воду; екологія — як урожай вплинув на птахів і мишей у полі.)
Учні з’єднують на своїй карті гілки стрілками. Висновок: природа одна, а науки ділять її на частини лише для зручності вивчення.
3. Наукові терміни і наукові факти (6 хв). Робота в групах
Науковий термін — слово або словосполучення, яке точно називає поняття певної науки: «молекула», «фотосинтез», «орбіта». У межах своєї науки термін має одне значення, тому вчені з різних країн розуміють одне одного.
Науковий факт — твердження, перевірене спостереженням або вимірюванням, яке може повторити будь-хто. «Вода кипить за температури 100 °C за нормального атмосферного тиску» — факт. «Найкрасивіша квітка — троянда» — думка.
Клас поділено на шість груп. Кожна отримує тему: 1) тварини; 2) рослини; 3) організм людини; 4) вода; 5) повітря; 6) ґрунт. Завдання: за 3 хвилини записати два наукові факти на свою тему і один «хибний факт» (думку або помилку). Сусідня група має знайти, що з трьох тверджень не є науковим фактом.
Орієнтовні відповіді для вчителя:
| Група | Наукові факти | Приклад «хибного факту» |
|---|---|---|
| Тварини | Кажани в темряві знаходять дорогу за відлунням власних звуків. Ссавці вигодовують малят молоком. | Чорний кіт, що перебіг дорогу, — на невдачу. |
| Рослини | На світлі зелені рослини виділяють кисень. Корінь убирає з ґрунту воду з розчиненими речовинами. | Кактус біля комп’ютера захищає від випромінювання. |
| Людина | Скелет дорослої людини має 206 кісток. Серце дорослого в спокої скорочується приблизно 60–80 разів за хвилину. | Людина використовує лише десяту частину мозку. |
| Вода | Чиста вода замерзає за 0 °C. Лід легший за воду такого самого об’єму, тому плаває на поверхні. | Талий сніг найкорисніший для пиття. |
| Повітря | Повітря — суміш газів, приблизно 78 % у ньому становить азот, 21 % — кисень. Тепле повітря піднімається вгору. | Свіже повітря — це холодне повітря. |
| Ґрунт | Родючість ґрунту залежить від вмісту перегною (гумусу). Дощові черв’яки розпушують ґрунт. | Пісок родючіший за чорнозем. |
Нові терміни (ехолокація, перегній, азот) учні записують у словничок наукових термінів — окрему сторінку в кінці зошита, яку вестимуть увесь рік.
Ще уроки розділуПізнаємо природу, 5 клас НУШ: конспекти
4. «Патенти природи» (10 хв). Дослідження в парах
Учитель розповідає: патент — це документ, який засвідчує права винахідника на його винахід. Природа своїх «винаходів» не патентує, але інженери охоче в неї вчаться. Наука, яка переносить «конструкції» живих організмів у техніку, називається біонікою.
Приклади:
- Швейцарський інженер Жорж де Местраль 1941 року повернувся з прогулянки з собакою і довго знімав з одягу реп’яхи. Він роздивився їх під мікроскопом, побачив крихітні гачки і згодом створив застібку-липучку. Американський патент на неї видано 1955 року.
- Японський швидкісний потяг на великій швидкості вилітав із тунелю з гучним хлопком, схожим на постріл. Інженер Ейдзі Накацу, який захоплювався птахами, згадав, як рибалочка пірнає у воду майже без бризок. Ніс потяга видовжили за формою дзьоба цього птаха — потяг став тихішим і почав витрачати менше електроенергії.
- Краплі води скочуються з листка лотоса й забирають пил. Ботанік Вільгельм Бартлотт з’ясував, що причина — восковий наліт і найдрібніші горбики на поверхні листка. Так з’явилися фарби й покриття, які очищує дощ.
- Кажани орієнтуються за відлунням звуків, яких людина не чує. Ехолоти на кораблях працюють за тим самим принципом, хоча їх винайшли раніше, ніж учені розгадали секрет кажанів. А от ультразвукову тростину для незрячих людей британські інженери створили саме за зразком кажана.
Інструкція з безпеки (учитель читає вголос перед дослідом):
- Починайте роботу лише за командою вчителя.
- Не їжте листок і не пийте воду, з якою працюєте.
- Пролиту воду одразу витріть серветкою, щоб ніхто не послизнувся.
- Не дмухайте на крейдяний пил і не підносьте його до обличчя.
- Реп’яхи тримайте над аркушем: гачки чіпляються за волосся й одяг. Якщо маєте алергію на рослини, працюйте з липучкою, а не з реп’яхом.
- Після роботи помийте руки.
Дослід 1. Чому вода не змочує листок капусти.
- Покладіть поруч листок капусти (зовнішнім боком догори) і аркуш паперу.
- Капніть піпеткою по дві краплі води на кожен.
- Роздивіться краплі збоку і зверху через лупу.
- Посипте на листок трохи крейдяного пилу, капніть ще одну краплю і обережно нахиліть листок.
- Результати запишіть у таблицю.
| Що спостерігали | Аркуш паперу | Листок капусти |
|---|---|---|
| Форма краплі | ___ | ___ |
| Що сталося з краплею за 1 хвилину | ___ | ___ |
| Що крапля зробила з пилом | — | ___ |
Очікуваний результат: на папері крапля пласкіша, ніж на капусті, поступово вбирається (на щільному папері для принтера — повільно), і лишається мокра пляма; на листку тримає форму кульки, скочується і збирає пил, залишаючи чисту доріжку. Порада вчителеві: беріть свіжий зовнішній листок — на пом’ятому чи внутрішньому листку воскового нальоту менше, і ефект слабший. Якщо в магазині зовнішні листки обірвані, підійде червонокачанна капуста: у неї сизий наліт часто помітніший.
Дослід 2. Реп’ях і липучка. Учні розглядають через лупу кошик лопуха і дві стрічки липучки, порівнюють їх і відповідають на запитання:
- Що ви бачите на кінцях листочків, які вкривають кошик реп’яха? (Тонкі гачки.)
- Чим відрізняються дві стрічки липучки? (На одній — жорсткі гачки, на другій — м’які петельки.)
- Навіщо рослині гачки? (Щоб чіплятися за шерсть тварин і одяг людей — так плоди з насінням розносяться далеко від материнської рослини.)
Висновок (учні заповнюють пропуски): Інженери вчаться в природи. Застібку-липучку створили, придивившись до ___ (реп’яха). Самоочисні покриття скопіювали з листка ___ (лотоса). Ніс швидкісного потяга повторює форму дзьоба ___ (рибалочки).
5. Відкриття і винаходи. Учені, які змінили світ (7 хв)
Учитель пояснює різницю. Відкриття — це встановлення того, що вже існує в природі, але не було відоме людям: явища, закону, речовини, небесного тіла. Винахід — це створення нового пристрою або способу, якого раніше не існувало.
Клас разом заповнює таблицю: учитель називає подію, клас вирішує — відкриття чи винахід.
| Подія | Відкриття чи винахід | Як змінила життя |
|---|---|---|
| Галілео Галілей 1609 року вдосконалив зорову трубу і спрямував її на небо; побачив гори на Місяці, а 1610 року — чотири супутники Юпітера | Зорова труба (телескоп) — винахід, його зробили в Нідерландах 1608 року, Галілей лише вдосконалив; гори на Місяці і супутники Юпітера — відкриття Галілея | Люди дізналися, що небесні тіла схожі на Землю, а не досконалі світильники |
| Олександр Флемінг 1928 року помітив, що пліснява вбиває бактерії довкола себе, — так було відкрито пеніцилін | Відкриття | Перші антибіотики врятували мільйони людей від хвороб, які раніше вбивали |
| Застібка-липучка Жоржа де Местраля | Винахід | Одяг, взуття, рюкзаки застібаються за секунду |
| Гелікоптер VS-300 Ігоря Сікорського, перший політ 1939 року | Винахід | Гелікоптери рятують людей у горах і на воді, гасять пожежі |
Українські вчені. Учитель коротко розповідає про двох-трьох на вибір (портрети на дошці); про решту учні можуть дізнатися вдома (домашнє завдання рівня 2):
- Володимир Вернадський — природодослідник, перший президент Української академії наук, заснованої 1918 року. Створив учення про біосферу — оболонку Землі, заселену живими організмами.
- Іван Пулюй — фізик, родом з Тернопільщини. Сконструював газорозрядну лампу, яку назвали його ім’ям. На початку 1896 року, одразу після відкриття Рентгена, отримав чіткі знімки кісток руки людини.
- Ігор Сікорський — авіаконструктор, народився 1889 року в Києві, навчався в Київському політехнічному інституті. У США створив гелікоптер VS-300 з одним несучим гвинтом і хвостовим. За такою схемою досі будують більшість гелікоптерів.
- Євген Патон — інженер-мостобудівник, учений у галузі електрозварювання. Міст його імені в Києві, відкритий 1953 року, став першим у світі суцільнозварним автомобільним мостом.
- Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України. 1997 року на кораблі «Колумбія» проводив у невагомості досліди з рослинами.
— Що об’єднує цих людей?
(Вони були допитливими, наполегливими, не боялися помилок і довго перевіряли свої ідеї.)
V. Перевірка і закріплення (4 хв)
Самостійна робота за варіантами. Відповіді для вчителя — у дужках.
Варіант 1
- Яка наука вивчає речовини та їхні перетворення? (Хімія.)
- Наука, що вивчає зорі й планети, — це ___. (Астрономія.)
- Що з переліченого є науковим фактом: а) зима — найкраща пора року; б) вода замерзає за 0 °C; в) кажани — неприємні тварини? (б.)
- Липучка — це відкриття чи винахід? Поясніть. (Винахід: такого пристрою раніше не існувало.)
Варіант 2
- Яка наука вивчає живі організми? (Біологія.)
- Наука про зв’язки організмів з довкіллям — це ___. (Екологія.)
- Що з переліченого є науковим фактом: а) у повітрі найбільше азоту; б) літо краще за осінь; в) троянда — найгарніша квітка? (а.)
- Пеніцилін — це відкриття чи винахід? Поясніть. (Відкриття: пліснява виділяла цю речовину ще до того, як її помітили люди.)
Учні обмінюються зошитами із сусідом і перевіряють за відповідями, які вчитель відкриває на дошці.
VI. Підсумки уроку. Рефлексія (2 хв)
Прийом «Три речення». Кожен учень завершує усно або на стікері:
- «Сьогодні я дізнався / дізналася, що…»
- «Найбільше мене здивувало…»
- «Мені ще хочеться з’ясувати…»
Учитель збирає стікери на дошці у дві колонки: «Уже знаємо» і «Хочемо дізнатися». Запитання з другої колонки можна використати на наступних уроках.
Підсумкове запитання класу:
— То як наука змінює світ?
(Вона пояснює, як улаштована природа, а спираючись на ці знання, люди створюють ліки, машини, побутові речі і вчаться берегти довкілля.)
VII. Домашнє завдання (2 хв)
Опрацювати параграф підручника про науку і природничі науки (Біда та ін. — початок розділу «Пізнаємо світ науки»; Коршевнюк, Ярошенко — §3). Доповнити словничок наукових термінів.
Завдання за рівнями (на вибір):
- Рівень 1. Знайти вдома три речі, створені завдяки науці, і для кожної написати, яка природнича наука допомогла її створити.
- Рівень 2. Знайти у двох джерелах (підручник, енциклопедія, сайт) відомості про одного українського вченого-природодослідника і скласти про нього розповідь із 5–6 речень. Наприкінці вказати, звідки взято відомості.
- Рівень 3. Написати есе «Що було б без винаходу…» (обрати один винахід) обсягом пів сторінки. Або знайти ще один «патент природи» і пояснити, яку рослину чи тварину взяли за зразок.
Учитель нагадує: якщо в есе чи розповіді використано чужі слова або відомості, треба вказати джерело — так роблять справжні науковці.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено. Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали на сайті.