Ще уроки розділуПізнаємо природу, 5 клас НУШ: конспекти
Урок 2. Тема: Як шукати відповіді на запитання. Науковий метод пізнання
Курс «Пізнаємо природу», 5 клас. Урок узгоджено з модельною програмою Д. Біди, Т. Гільберг, Я. Колісник (розділ 1 «Пізнаємо світ науки», тема 2 «Науковий метод пізнання») і з модельною програмою Т. Коршевнюк (тема 1 «Вчимося досліджувати природу»).
Очікувані результати навчання
Знаннєвий компонент. Учень / учениця:
- називає органи чуття і пояснює, чому лише на них покладатися не можна;
- розрізняє методи дослідження природи: спостереження, експеримент, вимірювання, моделювання;
- пояснює, що таке гіпотеза і які кроки має науковий метод пізнання.
Діяльнісний компонент. Учень / учениця:
- ставить запитання про об’єкти та явища природи і висловлює гіпотезу у формі «Якщо…, то…»;
- вибирає об’єкт або явище, яке можна дослідити в класі;
- складає за допомогою вчителя план дослідження і виконує його в групі, дотримуючись правил безпеки;
- вимірює відстань лінійкою і записує результати в таблицю.
Ціннісний компонент. Учень / учениця:
- перевіряє власні враження фактами, а не вірить першому відчуттю;
- шанобливо ставиться до думки однокласників, коли група обирає гіпотезу;
- розуміє, що правила безпеки бережуть його самого й інших.
Ключові компетентності: компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій (науковий спосіб пізнання природи), математична компетентність (вимірювання, таблиця результатів), громадянські та соціальні компетентності (співпраця в групі), вільне володіння державною мовою (наукові терміни). Наскрізні вміння: критичне мислення, співпраця з іншими, оцінювання ризиків.
Тип уроку: комбінований, з елементами дослідження.
Основні поняття: органи чуття, спостереження, експеримент, вимірювання, модель, моделювання, гіпотеза, науковий метод пізнання.
Форми і методи роботи: бесіда, демонстраційний дослід, гра-тренінг у парах, міні-дослідження в групах за планом, мозковий штурм, рефлексія.
Обладнання:
- для демонстрації: три однакові миски чи невеликі тазики; вода холодна (з-під крана), кімнатної температури і тепла — не гарячіша за 40 °C; термометр для води (кімнатний спиртовий або кухонний); рушник;
- на дошці або на аркуші А3: два однакові відрізки по 10–15 см зі «стрілками» на кінцях (ілюзія Мюллера-Лаєра): в одного на кінцях «хвостики», що розходяться назовні (>——<), у другого вістря стрілок, спрямовані назовні (<——>);
- на кожну групу з 4–5 учнів: лупа, лінійка 20–30 см, дрібні об’єкти (кілька кристаликів крупної кухонної солі на темному папері, клаптик тканини, листок кімнатної рослини, вирізка з газети), картка з планом дослідження;
- глобус;
- підручник.
Порада до підготовки. Напередодні визначте, на якій відстані ваші лупи дають чітке зображення. Станьте за 3–4 м від вікна, спрямуйте на нього лупу і ловіть зображення вікна на аркуші паперу: відстань від лупи до аркуша, коли зображення найчіткіше, приблизно дорівнює фокусній відстані лупи. Чітке збільшене зображення предмета учні побачать тоді, коли предмет розташований трохи ближче за цю відстань. Що сильніша лупа, то ближче треба підносити предмет: у лупи з позначкою 4× фокусна відстань приблизно 6–8 см, тож предмет тримають трохи ближче.
Хід уроку
І. Організаційний момент (1 хв)
Привітання, перевірка готовності. Учні сідають групами по 4–5 осіб: так буде зручніше працювати в другій половині уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань (3 хв)
Фронтальна бесіда за матеріалом попереднього уроку.
- Що таке наука? (Діяльність людей, мета якої — здобути нові знання про світ.)
- Які природничі науки ви знаєте? (Біологія, фізика, хімія, географія, астрономія, екологія.)
- Яка наука вивчає живі організми, а яка — небесні тіла? (Біологія; астрономія.)
- Чим відкриття відрізняється від винаходу? (Відкриття — це знання про те, що вже існує в природі, а винахід — річ чи спосіб, яких раніше не було і які створила людина.)
- Наведіть приклад винаходу, яким ви користуєтеся щодня. (Телефон, велосипед, холодильник, електрична лампа тощо.)
- Звідки вчені знають те, що написано в підручниках? (Вони це дослідили, перевірили.)
Останнє запитання підводить до теми: саме про те, як учені досліджують, і йтиметься сьогодні.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (4 хв)
Учитель показує малюнок з двома відрізками зі «стрілками».
— Котрий відрізок довший? (Більшість учнів показує на відрізок з «хвостиками» >——<: він здається довшим, а відрізок <——> — коротшим.)
— Хто готовий перевірити? (Один учень вимірює обидва відрізки лінійкою: вони однакові.)
— Що нас підвело? (Очі.) Тоді як дізнатися правду про світ, якщо навіть очі можуть помилитися? (Перевірити, виміряти, зробити дослід.)
Учитель оголошує тему уроку і записує на дошці запитання, на яке клас має відповісти наприкінці: «Як дізнатися, що щось правда?»
План уроку на дошці:
- Органи чуття: перший «прилад» дослідника.
- Методи дослідження природи.
- Від запитання до висновку: науковий метод пізнання.
- Досліджуємо самі: на якій відстані лупа дає чітке зображення.
IV. Вивчення нового матеріалу (27 хв)
1. Органи чуття: перший «прилад» дослідника (6 хв)
Розповідь з елементами бесіди.
— Якими органами чуття ми пізнаємо світ? (Очима бачимо, вухами чуємо, носом відчуваємо запахи, язиком — смак, шкірою — дотик, тепло і холод.)
— Що ви можете дізнатися про яблуко, не маючи жодного приладу? (Колір, форму, запах, смак, чи воно тверде, гладеньке, важке чи легке.)
Людство тисячоліттями вивчало природу саме так: дивилося, слухало, торкалося. Але органи чуття мають межі. Ми не бачимо дрібних клітин і не бачимо далеких зірок так, як їх показує телескоп; не чуємо звуків, які чує собака; а ще органи чуття можна обманути, як щойно обманули нас очі.
Демонстраційний дослід «Три миски» (схожий дослід — дві руки, гаряча й холодна, в одній посудині з водою — описав англійський філософ Джон Локк у книжці 1690 року).
Учитель заздалегідь наливає воду в три миски: ліворуч — холодну, посередині — кімнатної температури, праворуч — теплу. Теплу воду наливає тільки вчитель і перевіряє її термометром: не вище 40 °C.
- Доброволець опускає ліву руку в холодну воду, праву — в теплу і тримає 30–60 секунд.
- Потім одночасно переносить обидві руки в середню миску.
- Розповідає класу, що відчуває кожна рука.
(Ліва рука, яка була в холодній воді, відчуває середню воду теплою. Права, яка була в теплій, — прохолодною.)
— Вода в середній мисці одна й та сама. Чому руки «кажуть» різне? (Кожна рука звикла до своєї води і відчуває різницю, а не саму температуру.)
— Як дізнатися справжню температуру? (Виміряти термометром.)
Учень вимірює температуру води в кожній мисці, учитель записує числа на дошці.
Висновок: органи чуття дають першу інформацію про природу, але можуть помилятися. Щоб відповідь була надійною, учені перевіряють свої враження приладами й дослідами.
2. Методи дослідження природи (6 хв)
Учитель пропонує чотири ситуації і просить учнів пояснити, що робить дослідник у кожній.
- Учениця щодня о восьмій ранку дивиться у вікно і записує, яка погода. (Спостерігає.)
- Учень ставить один горщик з квасолею на підвіконня, а другий у шафу, щоб з’ясувати, чи потрібне рослині світло. (Робить дослід, тобто експеримент.)
- Лікар визначає зріст і масу дитини. (Вимірює.)
- Учитель показує на глобусі, як розташовані материки. (Користується моделлю Землі.)
Так клас називає чотири методи. Учні записують у зошит таблицю.
| Метод | Що робить дослідник | Приклад |
|---|---|---|
| Спостереження | Уважно стежить за об’єктом чи явищем у звичних для нього умовах, нічого не змінюючи, і записує побачене | Спостереження за птахами біля годівниці |
| Експеримент | Сам створює умови, змінює одну з них і дивиться, що з цього вийде | Розчиняє цукор у холодній і в гарячій воді, щоб з’ясувати, де він розчиниться швидше |
| Вимірювання | Визначає числом розміри, масу, температуру, час за допомогою приладів | Вимірювання температури води термометром |
| Моделювання | Досліджує не сам об’єкт, а його модель — спрощену копію, яка відтворює головне | Глобус — модель Землі; акваріум — модель водойми |
— Чим експеримент відрізняється від спостереження? (Під час спостереження ми нічого не змінюємо, а під час експерименту самі створюємо умови.)
— Навіщо потрібні моделі? (Деякі об’єкти завеликі, задалекі або занадто дрібні, щоб їх розглянути безпосередньо: Землю цілком не побачиш, а глобус можна покрутити в руках.)
Для спостережень і вимірювань дослідник використовує прилади: лупу, бінокль, телескоп, лінійку, терези, термометр, годинник. Їх називають природодослідницькими інструментами.
Ще уроки розділуПізнаємо природу, 5 клас НУШ: конспекти
3. Від запитання до висновку: науковий метод пізнання (6 хв)
Учитель розповідає про дослідження, яке кожен може легко повторити. Хлопчик помітив, що муха дзижчить. Він запитав себе: «Чому муха дзижчить?» Поспостерігав і помітив, що дзижчання чути лише тоді, коли муха летить. Тоді він припустив: «Дзижчання виникає через рух крил». Далі він кілька днів стежив за мухами і переконався: муха, яка сидить чи повзає, не дзижчить. Висновок: дзижчання спричинює рух крил.
На дошці з’являється опорна схема:
Запитання → мета дослідження → гіпотеза → перевірка (спостереження, експеримент, вимірювання) → висновок
Гіпотеза — це наукове припущення, яке дає можливу відповідь на запитання і яке можна перевірити. Гіпотезу зручно формулювати так: «Якщо…, то…» або «Оскільки…, то…». Гіпотеза може підтвердитися, а може й ні. Гіпотеза, що не підтвердилася, — теж результат: тепер ми знаємо, що відповідь інша.
Гра-тренінг у парах «Обираємо об’єкт, ставимо запитання, висловлюємо гіпотезу». Кожна пара обирає щось, що є в класі або за вікном: кімнатну рослину, калюжу на подвір’ї, крейду, тінь від шафи. Записує одне запитання й одну гіпотезу. Дві-три пари зачитують.
Можливі відповіді учнів:
- Рослина. Запитання: «Чому листки повернуті до вікна?» Гіпотеза: «Якщо рослина тягнеться до світла, то, коли повернути горщик, листки згодом знову повернуться до вікна».
- Калюжа. Запитання: «Від чого залежить, як швидко висихає калюжа?» Гіпотеза: «Якщо світить сонце, то калюжа висохне швидше, ніж у похмурий день».
Учитель звертає увагу: запитання «Чи гарна ця рослина?» дослідити не можна, бо на нього кожен відповідає по-своєму. Науково дослідити вдається лише те, що можна побачити, виміряти або перевірити дослідом.
4. Міні-дослідження «На якій відстані лупа дає чітке зображення» (9 хв)
Перед роботою вчитель нагадує правила безпеки (учні читають їх з картки вголос):
- на парті лише те, що потрібне для дослідження;
- починаємо роботу тільки з дозволу вчителя і виконуємо лише те, що написано в інструкції;
- ніколи не дивимося крізь лупу на Сонце: можна пошкодити очі;
- не збираємо лупою сонячне світло в пляму на шкірі, папері чи одязі і не лишаємо її на сонячному підвіконні: сфокусоване світло може обпекти чи підпалити;
- тримаємо лупу за оправу або ручку, скла не торкаємося пальцями;
- кристалики солі не куштуємо і не торкаємося ними очей;
- про травму чи зламаний прилад одразу повідомляємо вчителеві.
Картка з планом дослідження
- Запитання. На якій відстані від предмета треба тримати лупу, щоб зображення було чітким?
- Мета. З’ясувати цю відстань для нашої лупи.
- Гіпотеза. Обговоріть у групі й запишіть: «Якщо…, то…». (Наприклад: «Якщо підносити лупу ближче до предмета, то зображення ставатиме дедалі чіткішим».)
- Обладнання. Лупа, лінійка, дрібні об’єкти.
- Хід роботи. Покладіть газетну вирізку на парту. Поставте лінійку вертикально нулем до газети. Один учень тримає лупу над газетою трохи вище від кінця лінійки і, дивлячись крізь неї, повільно опускає лупу. Коли букви стануть найчіткішими і найбільшими, другий учень зупиняє його і зчитує відстань від лупи до газети. Повторіть тричі, міняючись ролями. Потім так само розгляньте кристалики солі, тканину, листок: для них достатньо однієї спроби.
- Результати. Заповніть таблицю.
| Об’єкт | Відстань, см (1-ша спроба) | Відстань, см (2-га спроба) | Відстань, см (3-тя спроба) | Що вдалося побачити |
|---|---|---|---|---|
| Газетний текст | ||||
| Кристалики солі | — | — | ||
| Тканина | — | — | ||
| Листок рослини | — | — |
- Висновок. Чи підтвердилася гіпотеза? Яким методом ми користувалися? Що нового побачили завдяки лупі?
Що мають помітити учні (для вчителя). Чітке збільшене зображення з’являється лише в певному проміжку відстаней, а не «що ближче, то краще». Якщо лупа надто далеко, зображення розпливається, а коли тримати лупу далеко від ока, предмет можна побачити навіть догори дриґом. Якщо лупа майже лежить на предметі, зображення чітке, але збільшення майже немає. У різних груп числа можуть трохи відрізнятися: це залежить від лупи й від зору. Крізь лупу учні побачать, що кристалики солі мають рівні грані й часто нагадують кубики, тканина сплетена з окремих ниток, а на листку видно жилки.
Представник кожної групи називає середню відстань і одне спостереження. Учитель підсумовує: у цьому дослідженні ми поєднали кілька методів — спостерігали крізь лупу (спостереження з приладом), вимірювали лінійкою (вимірювання) і змінювали відстань, щоб побачити результат (експеримент).
V. Закріплення і систематизація знань (6 хв)
Мозковий штурм «Генеруємо гіпотези». Учитель ставить запитання: «Чому вранці трава буває мокрою, хоча дощу не було?» Групи за хвилину називають якомога більше гіпотез, учитель записує всі, нічого не оцінюючи. (Роса з повітря; трава «випила» воду з ґрунту; хтось полив; вночі був туман.) Потім клас вирішує, як перевірити хоча б одну з них: наприклад, увечері поставити на лавку чи табурет у дворі суху скляну або металеву тарілку і вранці подивитися, чи вкрилася вона краплями. Якщо так, то вода на тарілці взялася з повітря: тарілка воду з ґрунту не «п’є». (Для вчителя: краплі на кінчиках травинок бувають і від гутації — рослина сама виділяє зайву воду, яку корені взяли з ґрунту, тож гіпотезу про ґрунт до кінця не відкидайте.) Остаточну відповідь учні дізнаються пізніше, коли вивчатимуть явища природи.
Завдання для перевірки (за варіантами, самостійно або в парах; якщо часу бракує, третє завдання варіанта можна перенести в домашнє).
І варіант
- Який метод використано? а) учні тиждень стежать, які птахи прилітають до шкільної годівниці; б) учень зважує гарбуз на терезах; в) учениця поливає одну рослину звичайною водою, а іншу — підсоленою.
- Яке з тверджень є гіпотезою? а) Вода закипає. б) Якщо замочити насіння квасолі, то воно проросте швидше, ніж сухе. в) Сьогодні вівторок.
- Розташуйте кроки в правильному порядку: висновок; запитання; перевірка; гіпотеза.
ІІ варіант
- Який метод використано? а) учитель показує на глобусі, де розташована Україна; б) учні вимірюють довжину класу рулеткою; в) учень опускає у воду шматочок дерева і камінець, щоб з’ясувати, що потоне.
- Чому для дослідження температури води краще взяти термометр, а не руку?
- Наведіть приклад запитання про природу, на яке можна відповісти дослідом у класі.
Відповіді для вчителя.
І варіант: 1) а — спостереження, б — вимірювання, в — експеримент; 2) б; 3) запитання → гіпотеза → перевірка → висновок.
ІІ варіант: 1) а — моделювання, б — вимірювання, в — експеримент; 2) рука відчуває різницю температур і може помилитися (як у досліді з трьома мисками), а термометр показує точне число; 3) відповіді різні, головне — щоб запитання можна було перевірити: «Що швидше розчиниться у воді — цукор-пісок чи грудочка цукру?», «Що потоне: ґудзик чи корок?»
VI. Рефлексія. Підсумки уроку (2 хв)
Учитель повертається до запитання з початку уроку: «Як дізнатися, що щось правда?» (Поставити запитання, висловити гіпотезу, перевірити її спостереженням, вимірюванням чи дослідом і зробити висновок.)
Учні по черзі продовжують одне з речень:
- Сьогодні я переконався / переконалася, що…
- Найбільше мене здивувало…
- Я ще хочу дослідити…
Самооцінка «світлофором»: зелена картка — можу сам / сама скласти план дослідження; жовта — можу з підказкою; червона — потрібна допомога.
VII. Домашнє завдання (2 хв)
Для всіх: опрацювати параграф «Як шукати відповіді на запитання» (підручник Д. Біди, Т. Гільберг, Я. Колісник) або § 2 «Якими методами й інструментами досліджують природу», кроки пізнання з § 3 «Що таке наука та хто її творці» і § 4 «Як виконати дослідження» (підручник Т. Коршевнюк, О. Ярошенко).
Завдання за рівнями (на вибір учня):
- Базовий. Запишіть по одному прикладу спостереження, експерименту, вимірювання і моделювання зі свого життя.
- Достатній. Складіть план дослідження за зразком з уроку для запитання: «Чи швидше проросте квасоля на вологому ватному диску, ніж на сухому?» Запишіть гіпотезу у формі «Якщо…, то…». Хто захоче, може почати дослід удома: покласти квасолини на два блюдця й щодня записувати, що змінилося.
- Творчий. Розгляньте вдома крізь лупу (або камерою телефона з максимальним збільшенням) три дрібні об’єкти: крупинку цукру, нитку, пір’їнку чи щось інше. Замалюйте побачене і підпишіть, що вас здивувало. Пам’ятайте про правила безпеки з лупою.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено. Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали на сайті.