Ще уроки розділуПізнаємо природу, 5 клас НУШ: конспекти
Урок 3. Тема: Що нас оточує. Фізичні тіла
Курс: «Пізнаємо природу», 5 клас (НУШ).
Розділ програми: «Пізнаємо будову речовини» (програма Д. Біди, Т. Гільберг, Я. Колісник); «Досліджуємо тіла, речовини, явища» (програма Т. Коршевнюк).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами дослідження.
Тривалість: 45 хв.
Очікувані результати
Наприкінці уроку учень / учениця:
- знає, що фізичне тіло — це будь-який предмет або об’єкт навколо нас, а речовина — те, з чого тіло складається; називає характеристики тіла: форму, розміри, масу, об’єм, температуру;
- уміє розрізняти тіла природні й рукотворні, тіла живої і неживої природи; класифікує тіла за вивченими ознаками; наводить приклади одного тіла з кількох речовин і різних тіл з однієї речовини; заповнює таблицю «Тіла та речовини»; ставить запитання про будову й властивості тіла;
- усвідомлює, що люди обирають речовину для виробу залежно від її властивостей, і що кожен рукотворний предмет після використання має кудись подітися — його можна полагодити, віддати на переробку або викинути.
Ключові компетентності: компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій (класифікація тіл, зв’язок властивостей речовини із застосуванням); уміння вчитися впродовж життя (уміння ставити запитання про об’єкт); вільне володіння державною мовою (точне вживання термінів «тіло», «речовина», «матеріал»).
Наскрізна змістова лінія: «Екологічна безпека і сталий розвиток» — вибір матеріалів і доля рукотворних тіл після використання.
Основні поняття: фізичне тіло, тіла природні й рукотворні, тіла живої і неживої природи, характеристики тіла, речовина, матеріал.
Обладнання: для кожної групи — коробка з 10–12 предметами (камінець, шишка або жолудь, мушля, гілочка, яблуко, ґудзик, гумка для стирання, металева ложка, скляна баночка, олівець, пластмасова кришка, шматок крейди); аркуш А3 і маркери; два однакові шматки пластиліну по 30–40 г; широка прозора миска або контейнер з водою (1–2 л, щоб човник вільно вмістився); кухонні електронні ваги (одні на клас); паперові серветки. Для вчителя — кімнатна рослина в горщику, на дошці заготовка таблиці «Тіла та речовини».
Хід уроку
| Етап | Час |
|---|---|
| І. Організаційний момент | 1 хв |
| ІІ. Актуалізація опорних знань | 3 хв |
| ІІІ. Мотивація навчальної діяльності | 2 хв |
| IV. Вивчення нового матеріалу | 28 хв |
| V. Закріплення: гра-тренінг і завдання за варіантами | 7 хв |
| VI. Рефлексія та підсумки | 2 хв |
| VII. Домашнє завдання | 2 хв |
І. Організаційний момент (1 хв)
Учитель вітається, перевіряє, чи в кожної групи є коробка з предметами. Учні сідають групами по 4–5 осіб.
ІІ. Актуалізація опорних знань (3 хв)
Фронтальна бесіда. Учитель ставить запитання, учні відповідають з місця.
- Які ознаки відрізняють живе від неживого? (Живе дихає, живиться, росте, розмножується, реагує на подразники, зрештою вмирає.)
- Назвіть три величини, які ви вже вмієте вимірювати. (Довжина, маса, об’єм, температура, час.)
- Згадайте з уроків математики: скільки грамів в одному кілограмі? Скільки мілілітрів в одному літрі? Чим вимірюють масу? (1 кг = 1000 г; 1 л = 1000 мл. Масу — терезами, вагами.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)
Учитель. Почнімо з одного слова. Що ви уявляєте, коли чуєте слово «тіло»?
(Людину. Руки, ноги, голову. Тіло тварини.)
Учитель. А тепер подивіться: у мене в руці камінець, на підвіконні рослина, на парті олівець. Учений назве тілом і камінець, і рослину, і олівець, і навіть хмару за вікном. Чому так — з’ясуємо сьогодні.
Оголошення теми. На дошці план уроку:
- Що називають фізичним тілом.
- Якими бувають тіла.
- Характеристики тіла.
- Тіло і речовина.
IV. Вивчення нового матеріалу (28 хв)
1. Що називають фізичним тілом (3 хв)
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Фізичне тіло — це будь-який предмет або об’єкт, що нас оточує. Тілами називають усе, що створила природа або людина: парту і дерево, зошит і краплю роси, людину і Місяць.
Учитель. Чи може тіло бути рідким? (Учні вагаються. Учитель показує склянку води.) Вода в склянці, крапля дощу, бурулька — це тіла. Хмара — теж тіло: вона складається з дрібних крапельок води або крижинок. А тіло може бути навіть газоподібним: бульбашка повітря у воді, повітря всередині надутої кульки.
Учитель. Назвіть тіла, які ви бачите в класі. (Дошка, вікно, рюкзак, рослина, лампа, підручник, однокласник.)
2. Якими бувають тіла. Робота в групах (9 хв)
Учитель. Тіла, які створила природа, називають природними: камінець, гора, шишка, сніжинка. Тіла, які виготовила людина, — рукотворні: ложка, будинок, зошит.
Природні тіла поділяємо далі на тіла живої природи (рослини, тварини, гриби, людина) і тіла неживої природи (камінь, крапля води, піщинка, зоря).
Схема на дошці:
Фізичні тіла → природні (живої природи / неживої природи) і рукотворні.
Завдання групам. Висипте предмети з коробки. Розкладіть їх на три купки: «природні тіла живої природи», «природні тіла неживої природи», «рукотворні тіла». Запишіть розподіл на аркуші. Якщо щодо якогось предмета група не дійшла згоди — відкладіть його окремо й запишіть, у чому суперечка. Час — 5 хвилин.
Потім одна група зачитує свій розподіл повністю, інші лише називають, у чому з нею не згодні (разом 2 хв). Учитель підсумовує.
Очікуваний розподіл:
- рукотворні: ґудзик, гумка, металева ложка, скляна баночка, олівець, пластмасова кришка, шматок шкільної крейди (крейду видобувають у природі, але шкільну паличку виготовили на фабриці);
- природні тіла неживої природи: камінець;
- природні тіла живої природи або частини організмів: яблуко, шишка (жолудь), гілочка;
- спірне: мушля — природне тіло, утворене живим організмом, але сама вона не жива (зараховуємо обидві відповіді з поясненням).
Учитель. Які предмети викликали суперечки? (Мушля, гілочка, шишка.)
Учитель. Хто створив мушлю? (Молюск.) Чи жива вона зараз? (Ні, молюска в ній немає.) Мушля — природне тіло, утворене живим організмом. У різних підручниках такі тіла зараховують до різних груп. Головне — пояснити свою думку: «природне, бо його створив молюск, а не людина».
Учитель. А яблуко? Воно живе? (Учні відповідають по-різному.) Подумаймо: якщо посадити насінину з цього яблука, вона може прорости. Отже, у яблуці є живі клітини, і його зараховуємо до тіл живої природи.
Учитель показує кімнатну рослину в горщику. Скільки тут тіл? (Рослина — природне тіло живої природи; горщик — рукотворне; у ґрунті є і дрібні тіла неживої природи — піщинки, камінці, і живі організми, і їхні рештки.)
Висновок, який учні записують у зошит: тіла поділяють на природні й рукотворні; природні — на тіла живої і неживої природи. Класифікація залежить від ознаки, яку ми обрали: «хто створив» або «живе чи ні».
3. Характеристики тіла (4 хв)
Учитель. Візьміть у руки камінець і ложку. Чим вони відрізняються? (Формою, розміром, кольором; один важчий за інший; ложка здається холоднішою.)
Ще уроки розділуПізнаємо природу, 5 клас НУШ: конспекти
Учитель. Насправді обидва предмети лежали в класі й мають однакову температуру, кімнатну. Металева ложка лише здається холоднішою, бо швидше забирає тепло від руки. Тому температуру тіла визначаємо термометром, а не дотиком.
Тіла розрізняють за характеристиками: формою, розмірами, масою, об’ємом, температурою.
- Форма. Буває правильна (куб, куля, брусок) і неправильна (камінець, картоплина). У бруска чи куба лінійкою вимірюють довжину, ширину й висоту, у кулі — діаметр.
- Розміри — довжина, ширина, висота. Одиниці: метр, сантиметр, міліметр (1 м = 100 см, 1 см = 10 мм).
- Маса — вимірюють терезами в кілограмах і грамах.
- Об’єм — частина простору, яку займає тіло. Одиниці: кубічний сантиметр, літр, мілілітр (1 мл = 1 см³). Об’єм тіла неправильної форми, наприклад камінця, вимірюють так: опускають його в мірну склянку з водою і дивляться, на скільки піднявся рівень води.
- Температура — вимірюють термометром у градусах Цельсія.
Учитель. Кожне тіло має свої форму і розміри. Моя ложка і ложка на парті сусіда — два різні тіла, хоч і дуже схожі.
4. Тіло і речовина. Дослід (12 хв: 4 хв — речовина і таблиця, 8 хв — дослід)
Учитель. Візьміть металеву ложку. З чого вона зроблена? (З металу — сталі або алюмінію.) Олівець? (З деревини, усередині грифель — графіт із глиною, зверху фарба або лак.)
Речовина — це те, з чого складається тіло. Тіло має форму і розміри, а речовина — ні: «шматок заліза» — тіло, а «залізо» — речовина. Речовини або їхні суміші, з яких виготовляють вироби, називають матеріалами: деревина, скло, гума, пластмаса, папір.
Заповнюємо таблицю на дошці й у зошитах.
| Тіло | Речовина або матеріал | Чому обрали саме його |
|---|---|---|
| Бурулька | вода (лід) | природне тіло, ніхто не обирав |
| Склянка | скло | прозоре, не пропускає воду, легко миється |
| Шина велосипеда | гума | пружна, не пропускає повітря |
| Свічка | парафін або віск | горить, плавиться від тепла |
| Мідний дріт | мідь | добре проводить електричний струм |
Учитель. Знайдіть у коробці тіло, зроблене з кількох речовин. (Олівець: деревина, грифель із графіту та глини, фарба; якщо на кінці олівця є гумка в металевій обідці — ще й гума і метал.) А тепер назвіть різні тіла з однієї речовини. (Зі скла — склянка, шибка, скляна банка. З деревини — олівець, парта, двері.)
Дослід «Одна речовина — різні тіла». Працюють групи.
Правила безпеки: воду не розливайте, краплі витирайте серветкою одразу; ваги ставте на суху поверхню; пластилін не беріть до рота; після досліду помийте руки.
Хід досліду:
- Візьміть два однакові шматки пластиліну. З одного зліпіть кульку, з другого — човник із тонким дном і бортиками.
- Поки групи ліплять, учитель зважує кульку і човник двох-трьох груп на кухонних вагах і називає результати вголос; решта груп записує ці самі числа (шматки однакові). Зважуємо до занурення: на мокрому пластиліні залишаються краплі води, і ваги покажуть трохи більше.
- Обережно опустіть кульку у воду. Що з нею сталося?
- Обережно поставте на воду човник. Що з ним сталося?
| Тіло | Речовина | Маса, г | Тоне чи плаває |
|---|---|---|---|
| Кулька | пластилін | ___ | ___ |
| Човник | пластилін | ___ | ___ |
Обговорення. Учитель. Речовина однакова? (Так, пластилін.) Маса однакова? (Так або майже: ваги показують однакове число або різницю в 1–2 г, бо шматки трохи різні.) Чим відрізняються тіла? (Формою.) Що відбулося? (Кулька потонула, човник плаває.)
Висновок: з однієї речовини можна виготовити різні тіла, і вони поводяться по-різному, бо мають різну форму. Тому інженери, які будують кораблі зі сталі, думають не лише про речовину, а й про форму корпусу. Чому саме так відбувається, з’ясуємо на уроках фізики.
Якщо човник набрав воду і потонув — це теж результат. Запитайте групу, що вони змінили б: товщі бортики, ширше дно, менше отворів.
V. Закріплення (7 хв)
Гра-тренінг «Запитуємо про тіла та речовини» (3 хв)
Учні працюють у парах. Один задумує тіло з класу або з дому, другий відгадує, ставлячи запитання, на які можна відповісти лише «так» або «ні». Не більше 10 запитань. Потім ролі міняються.
Учитель спершу показує зразок разом з одним учнем:
- Це тіло природне? — Ні.
- Воно більше за підручник? — Ні.
- Воно зроблене з однієї речовини? — Ні.
- У ньому є метал? — Так.
- Ним пишуть? — Так. (Ручка.)
Учитель звертає увагу: найкорисніші запитання ті, що відкидають відразу половину варіантів, — про походження, речовину, розмір.
Завдання за варіантами (4 хв)
Варіант 1.
- Розподіліть тіла на три групи (природні живої природи, природні неживої природи, рукотворні): сніжинка, гриб-боровик, ліхтарик, Місяць, горобець, цеглина.
- Назвіть речовину, з якої складається тіло: цвях, бурулька, грифель олівця.
Варіант 2.
- Розподіліть тіла на три групи: краплина роси, кульбаба, годинник, валун, метелик, скляна пляшка.
- Назвіть два різні тіла з алюмінію і одне тіло, яке складається щонайменше з двох речовин.
Відповіді для вчителя.
Варіант 1. Живої природи: гриб-боровик, горобець. Неживої природи: сніжинка, Місяць. Рукотворні: ліхтарик, цеглина. Речовини: цвях — залізо (сталь — сплав на основі заліза); бурулька — вода; грифель — графіт з домішкою глини, зараховуємо відповідь «графіт» (у кольорових олівцях — інші речовини, зараховуємо пояснення).
Варіант 2. Живої природи: кульбаба, метелик. Неживої природи: краплина роси, валун. Рукотворні: годинник, скляна пляшка. З алюмінію: харчова фольга, банка з-під газованого напою, каструля, ложка. З кількох речовин: олівець, ножиці з пластмасовими ручками, годинник, кросівка.
VI. Рефлексія та підсумки (2 хв)
Учні по черзі продовжують одне з речень (кожен обирає своє):
- Сьогодні я зрозумів / зрозуміла, що тілом називають…
- Найважче було вирішити, куди віднести…
- Я хочу дізнатися, чому…
Учитель. Що ми сьогодні дізналися? (Тілом є будь-який предмет; тіла бувають природні й рукотворні, живої і неживої природи; у тіла є форма, розміри, маса, об’єм, температура; тіло складається з речовини; з однієї речовини роблять різні тіла.) Наступного уроку з’ясуємо, з чого складаються самі речовини.
VII. Домашнє завдання (2 хв)
- Обов’язкове для всіх. Опрацювати параграф підручника про фізичні тіла. Удома знайти п’ять тіл і заповнити таблицю: тіло — природне чи рукотворне — жива чи нежива природа (для природних) — з якої речовини або якого матеріалу.
- Для тих, хто хоче більше. Знайти вдома річ, зроблену з трьох і більше матеріалів (наприклад, рюкзак, лампа, стілець). Записати, з чого зроблена кожна частина і чому, на вашу думку, для неї обрали саме цей матеріал.
- Творче. Скласти загадку про будь-яке тіло так, щоб у ній були щонайменше три ознаки: походження, речовина, форма або розмір. Наступного уроку загадаємо загадки класові.
Учитель. Подумайте також: що стане з пластмасовою кришкою чи скляною баночкою, коли вони вам більше не потрібні? Куди їх можна віддати, щоб вони стали чимось новим?
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено. Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали на сайті.