Що нас оточує: фізичні тіла

≈ 11 хв читанняДодано 05.11.2026

Урок 3. Тема: Що нас оточує. Фізичні тіла

Курс: «Пізнаємо природу», 5 клас (НУШ).
Розділ програми: «Пізнаємо будову речовини» (програма Д. Біди, Т. Гільберг, Я. Колісник); «Досліджуємо тіла, речовини, явища» (програма Т. Коршевнюк).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами дослідження.
Тривалість: 45 хв.

Очікувані результати

Наприкінці уроку учень / учениця:

  • знає, що фізичне тіло — це будь-який предмет або об’єкт навколо нас, а речовина — те, з чого тіло складається; називає характеристики тіла: форму, розміри, масу, об’єм, температуру;
  • уміє розрізняти тіла природні й рукотворні, тіла живої і неживої природи; класифікує тіла за вивченими ознаками; наводить приклади одного тіла з кількох речовин і різних тіл з однієї речовини; заповнює таблицю «Тіла та речовини»; ставить запитання про будову й властивості тіла;
  • усвідомлює, що люди обирають речовину для виробу залежно від її властивостей, і що кожен рукотворний предмет після використання має кудись подітися — його можна полагодити, віддати на переробку або викинути.

Ключові компетентності: компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій (класифікація тіл, зв’язок властивостей речовини із застосуванням); уміння вчитися впродовж життя (уміння ставити запитання про об’єкт); вільне володіння державною мовою (точне вживання термінів «тіло», «речовина», «матеріал»).
Наскрізна змістова лінія: «Екологічна безпека і сталий розвиток» — вибір матеріалів і доля рукотворних тіл після використання.

Основні поняття: фізичне тіло, тіла природні й рукотворні, тіла живої і неживої природи, характеристики тіла, речовина, матеріал.

Обладнання: для кожної групи — коробка з 10–12 предметами (камінець, шишка або жолудь, мушля, гілочка, яблуко, ґудзик, гумка для стирання, металева ложка, скляна баночка, олівець, пластмасова кришка, шматок крейди); аркуш А3 і маркери; два однакові шматки пластиліну по 30–40 г; широка прозора миска або контейнер з водою (1–2 л, щоб човник вільно вмістився); кухонні електронні ваги (одні на клас); паперові серветки. Для вчителя — кімнатна рослина в горщику, на дошці заготовка таблиці «Тіла та речовини».

Хід уроку

ЕтапЧас
І. Організаційний момент1 хв
ІІ. Актуалізація опорних знань3 хв
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності2 хв
IV. Вивчення нового матеріалу28 хв
V. Закріплення: гра-тренінг і завдання за варіантами7 хв
VI. Рефлексія та підсумки2 хв
VII. Домашнє завдання2 хв

І. Організаційний момент (1 хв)

Учитель вітається, перевіряє, чи в кожної групи є коробка з предметами. Учні сідають групами по 4–5 осіб.

ІІ. Актуалізація опорних знань (3 хв)

Фронтальна бесіда. Учитель ставить запитання, учні відповідають з місця.

  1. Які ознаки відрізняють живе від неживого? (Живе дихає, живиться, росте, розмножується, реагує на подразники, зрештою вмирає.)
  2. Назвіть три величини, які ви вже вмієте вимірювати. (Довжина, маса, об’єм, температура, час.)
  3. Згадайте з уроків математики: скільки грамів в одному кілограмі? Скільки мілілітрів в одному літрі? Чим вимірюють масу? (1 кг = 1000 г; 1 л = 1000 мл. Масу — терезами, вагами.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)

Учитель. Почнімо з одного слова. Що ви уявляєте, коли чуєте слово «тіло»?

(Людину. Руки, ноги, голову. Тіло тварини.)

Учитель. А тепер подивіться: у мене в руці камінець, на підвіконні рослина, на парті олівець. Учений назве тілом і камінець, і рослину, і олівець, і навіть хмару за вікном. Чому так — з’ясуємо сьогодні.

Оголошення теми. На дошці план уроку:

  1. Що називають фізичним тілом.
  2. Якими бувають тіла.
  3. Характеристики тіла.
  4. Тіло і речовина.

IV. Вивчення нового матеріалу (28 хв)

1. Що називають фізичним тілом (3 хв)

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Фізичне тіло — це будь-який предмет або об’єкт, що нас оточує. Тілами називають усе, що створила природа або людина: парту і дерево, зошит і краплю роси, людину і Місяць.

Учитель. Чи може тіло бути рідким? (Учні вагаються. Учитель показує склянку води.) Вода в склянці, крапля дощу, бурулька — це тіла. Хмара — теж тіло: вона складається з дрібних крапельок води або крижинок. А тіло може бути навіть газоподібним: бульбашка повітря у воді, повітря всередині надутої кульки.

Учитель. Назвіть тіла, які ви бачите в класі. (Дошка, вікно, рюкзак, рослина, лампа, підручник, однокласник.)

2. Якими бувають тіла. Робота в групах (9 хв)

Учитель. Тіла, які створила природа, називають природними: камінець, гора, шишка, сніжинка. Тіла, які виготовила людина, — рукотворні: ложка, будинок, зошит.

Природні тіла поділяємо далі на тіла живої природи (рослини, тварини, гриби, людина) і тіла неживої природи (камінь, крапля води, піщинка, зоря).

Схема на дошці:

Фізичні тіла → природні (живої природи / неживої природи) і рукотворні.

Завдання групам. Висипте предмети з коробки. Розкладіть їх на три купки: «природні тіла живої природи», «природні тіла неживої природи», «рукотворні тіла». Запишіть розподіл на аркуші. Якщо щодо якогось предмета група не дійшла згоди — відкладіть його окремо й запишіть, у чому суперечка. Час — 5 хвилин.

Потім одна група зачитує свій розподіл повністю, інші лише називають, у чому з нею не згодні (разом 2 хв). Учитель підсумовує.

Очікуваний розподіл:

  • рукотворні: ґудзик, гумка, металева ложка, скляна баночка, олівець, пластмасова кришка, шматок шкільної крейди (крейду видобувають у природі, але шкільну паличку виготовили на фабриці);
  • природні тіла неживої природи: камінець;
  • природні тіла живої природи або частини організмів: яблуко, шишка (жолудь), гілочка;
  • спірне: мушля — природне тіло, утворене живим організмом, але сама вона не жива (зараховуємо обидві відповіді з поясненням).

Учитель. Які предмети викликали суперечки? (Мушля, гілочка, шишка.)

Учитель. Хто створив мушлю? (Молюск.) Чи жива вона зараз? (Ні, молюска в ній немає.) Мушля — природне тіло, утворене живим організмом. У різних підручниках такі тіла зараховують до різних груп. Головне — пояснити свою думку: «природне, бо його створив молюск, а не людина».

Учитель. А яблуко? Воно живе? (Учні відповідають по-різному.) Подумаймо: якщо посадити насінину з цього яблука, вона може прорости. Отже, у яблуці є живі клітини, і його зараховуємо до тіл живої природи.

Учитель показує кімнатну рослину в горщику. Скільки тут тіл? (Рослина — природне тіло живої природи; горщик — рукотворне; у ґрунті є і дрібні тіла неживої природи — піщинки, камінці, і живі організми, і їхні рештки.)

Висновок, який учні записують у зошит: тіла поділяють на природні й рукотворні; природні — на тіла живої і неживої природи. Класифікація залежить від ознаки, яку ми обрали: «хто створив» або «живе чи ні».

3. Характеристики тіла (4 хв)

Учитель. Візьміть у руки камінець і ложку. Чим вони відрізняються? (Формою, розміром, кольором; один важчий за інший; ложка здається холоднішою.)

Учитель. Насправді обидва предмети лежали в класі й мають однакову температуру, кімнатну. Металева ложка лише здається холоднішою, бо швидше забирає тепло від руки. Тому температуру тіла визначаємо термометром, а не дотиком.

Тіла розрізняють за характеристиками: формою, розмірами, масою, об’ємом, температурою.

  • Форма. Буває правильна (куб, куля, брусок) і неправильна (камінець, картоплина). У бруска чи куба лінійкою вимірюють довжину, ширину й висоту, у кулі — діаметр.
  • Розміри — довжина, ширина, висота. Одиниці: метр, сантиметр, міліметр (1 м = 100 см, 1 см = 10 мм).
  • Маса — вимірюють терезами в кілограмах і грамах.
  • Об’єм — частина простору, яку займає тіло. Одиниці: кубічний сантиметр, літр, мілілітр (1 мл = 1 см³). Об’єм тіла неправильної форми, наприклад камінця, вимірюють так: опускають його в мірну склянку з водою і дивляться, на скільки піднявся рівень води.
  • Температура — вимірюють термометром у градусах Цельсія.

Учитель. Кожне тіло має свої форму і розміри. Моя ложка і ложка на парті сусіда — два різні тіла, хоч і дуже схожі.

4. Тіло і речовина. Дослід (12 хв: 4 хв — речовина і таблиця, 8 хв — дослід)

Учитель. Візьміть металеву ложку. З чого вона зроблена? (З металу — сталі або алюмінію.) Олівець? (З деревини, усередині грифель — графіт із глиною, зверху фарба або лак.)

Речовина — це те, з чого складається тіло. Тіло має форму і розміри, а речовина — ні: «шматок заліза» — тіло, а «залізо» — речовина. Речовини або їхні суміші, з яких виготовляють вироби, називають матеріалами: деревина, скло, гума, пластмаса, папір.

Заповнюємо таблицю на дошці й у зошитах.

ТілоРечовина або матеріалЧому обрали саме його
Бурулькавода (лід)природне тіло, ніхто не обирав
Склянкасклопрозоре, не пропускає воду, легко миється
Шина велосипедагумапружна, не пропускає повітря
Свічкапарафін або віскгорить, плавиться від тепла
Мідний дрітмідьдобре проводить електричний струм

Учитель. Знайдіть у коробці тіло, зроблене з кількох речовин. (Олівець: деревина, грифель із графіту та глини, фарба; якщо на кінці олівця є гумка в металевій обідці — ще й гума і метал.) А тепер назвіть різні тіла з однієї речовини. (Зі скла — склянка, шибка, скляна банка. З деревини — олівець, парта, двері.)

Дослід «Одна речовина — різні тіла». Працюють групи.

Правила безпеки: воду не розливайте, краплі витирайте серветкою одразу; ваги ставте на суху поверхню; пластилін не беріть до рота; після досліду помийте руки.

Хід досліду:

  1. Візьміть два однакові шматки пластиліну. З одного зліпіть кульку, з другого — човник із тонким дном і бортиками.
  2. Поки групи ліплять, учитель зважує кульку і човник двох-трьох груп на кухонних вагах і називає результати вголос; решта груп записує ці самі числа (шматки однакові). Зважуємо до занурення: на мокрому пластиліні залишаються краплі води, і ваги покажуть трохи більше.
  3. Обережно опустіть кульку у воду. Що з нею сталося?
  4. Обережно поставте на воду човник. Що з ним сталося?
ТілоРечовинаМаса, гТоне чи плаває
Кулькапластилін______
Човникпластилін______

Обговорення. Учитель. Речовина однакова? (Так, пластилін.) Маса однакова? (Так або майже: ваги показують однакове число або різницю в 1–2 г, бо шматки трохи різні.) Чим відрізняються тіла? (Формою.) Що відбулося? (Кулька потонула, човник плаває.)

Висновок: з однієї речовини можна виготовити різні тіла, і вони поводяться по-різному, бо мають різну форму. Тому інженери, які будують кораблі зі сталі, думають не лише про речовину, а й про форму корпусу. Чому саме так відбувається, з’ясуємо на уроках фізики.

Якщо човник набрав воду і потонув — це теж результат. Запитайте групу, що вони змінили б: товщі бортики, ширше дно, менше отворів.

V. Закріплення (7 хв)

Гра-тренінг «Запитуємо про тіла та речовини» (3 хв)

Учні працюють у парах. Один задумує тіло з класу або з дому, другий відгадує, ставлячи запитання, на які можна відповісти лише «так» або «ні». Не більше 10 запитань. Потім ролі міняються.

Учитель спершу показує зразок разом з одним учнем:

  • Це тіло природне? — Ні.
  • Воно більше за підручник? — Ні.
  • Воно зроблене з однієї речовини? — Ні.
  • У ньому є метал? — Так.
  • Ним пишуть? — Так. (Ручка.)

Учитель звертає увагу: найкорисніші запитання ті, що відкидають відразу половину варіантів, — про походження, речовину, розмір.

Завдання за варіантами (4 хв)

Варіант 1.

  1. Розподіліть тіла на три групи (природні живої природи, природні неживої природи, рукотворні): сніжинка, гриб-боровик, ліхтарик, Місяць, горобець, цеглина.
  2. Назвіть речовину, з якої складається тіло: цвях, бурулька, грифель олівця.

Варіант 2.

  1. Розподіліть тіла на три групи: краплина роси, кульбаба, годинник, валун, метелик, скляна пляшка.
  2. Назвіть два різні тіла з алюмінію і одне тіло, яке складається щонайменше з двох речовин.

Відповіді для вчителя.

Варіант 1. Живої природи: гриб-боровик, горобець. Неживої природи: сніжинка, Місяць. Рукотворні: ліхтарик, цеглина. Речовини: цвях — залізо (сталь — сплав на основі заліза); бурулька — вода; грифель — графіт з домішкою глини, зараховуємо відповідь «графіт» (у кольорових олівцях — інші речовини, зараховуємо пояснення).

Варіант 2. Живої природи: кульбаба, метелик. Неживої природи: краплина роси, валун. Рукотворні: годинник, скляна пляшка. З алюмінію: харчова фольга, банка з-під газованого напою, каструля, ложка. З кількох речовин: олівець, ножиці з пластмасовими ручками, годинник, кросівка.

VI. Рефлексія та підсумки (2 хв)

Учні по черзі продовжують одне з речень (кожен обирає своє):

  • Сьогодні я зрозумів / зрозуміла, що тілом називають…
  • Найважче було вирішити, куди віднести…
  • Я хочу дізнатися, чому…

Учитель. Що ми сьогодні дізналися? (Тілом є будь-який предмет; тіла бувають природні й рукотворні, живої і неживої природи; у тіла є форма, розміри, маса, об’єм, температура; тіло складається з речовини; з однієї речовини роблять різні тіла.) Наступного уроку з’ясуємо, з чого складаються самі речовини.

VII. Домашнє завдання (2 хв)

  1. Обов’язкове для всіх. Опрацювати параграф підручника про фізичні тіла. Удома знайти п’ять тіл і заповнити таблицю: тіло — природне чи рукотворне — жива чи нежива природа (для природних) — з якої речовини або якого матеріалу.
  2. Для тих, хто хоче більше. Знайти вдома річ, зроблену з трьох і більше матеріалів (наприклад, рюкзак, лампа, стілець). Записати, з чого зроблена кожна частина і чому, на вашу думку, для неї обрали саме цей матеріал.
  3. Творче. Скласти загадку про будь-яке тіло так, щоб у ній були щонайменше три ознаки: походження, речовина, форма або розмір. Наступного уроку загадаємо загадки класові.

Учитель. Подумайте також: що стане з пластмасовою кришкою чи скляною баночкою, коли вони вам більше не потрібні? Куди їх можна віддати, щоб вони стали чимось новим?

Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено. Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали на сайті.

Ще в розділі «Пізнаємо природу, 5 клас НУШ: конспекти»

  1. Як наука змінює світ